Анотація. У статті висвітлено загальний аналіз формування правових понять в освітньому процесі початкових класів, що передбачено Державним стандартом початкової загальної освіти. Розкрито можливості правового виховання молодих школярів в шкільному і позашкільному житті.
Ключові слова: громадянськість, правове виховання, громадянські обов*язки та права.
Постановка проблеми. У час розбудови державності з особливою силою становиться вимога забезпечення прав громадян вільної України, піднесення їхньої національної самосвідомості і зміцнення самодисципліни, відповідального становлення до своїх громадянських обов’язків.
Активну у правовому сенсі людину слід формувати змалку, особливо у шкільному віці. Тому перед школою стоїть завдання розширити правові знання молоді, сформувати в неї відповідальність перед суспільством, державою, виховати її в дусі безумовного дотримання норм права і моралі. Виконання цих завдань педагогічними колективами сприятиме формуванню у школярів таких морально-правових якостей, які стануть на заваді допущенню ними виявів антисуспільної поведінки.
Мета статті — показати можливості формування громадянськості учня через правове виховання.
Виклад основного матеріалу. Однією зі сторін усебічно розвиненої особистості є наявність у неї високої культури поведінки. Адже не можна вважати фізично здорову людину культурною, коли вона, маючи широкі і ґрунтові знання, добре працюючи чи навчаючись, порушує норми моралі чи законів.
Здатність людини розуміти норми моралі і законів та відповідним чином поводитись не є природженою. Ці якості формуються під впливом спеціальних навчально-виховних заходів, у спілкуванні людини з іншими людьми, в участі дитини у різних видах діяльності.
Метою правового виховання учнів є формування у них правової культури громадянина вільної України. Правова культура складається передусім зі свідомого ставлення школяра до своїх обов’язків і прав, глибокої поваги до законів і правил людського спів існування, готовності дотримуватись і виконувати закріплені в них вимоги, що виражають волю і інтереси народу, рішучої боротьби з порушниками законів.
Прилучення учнівської молоді з перших днів перебування у школі до правової культури збагачує її духовне життя. Водночас знання молодшого школяра своїх прав і обов'язків розширює можливості їх реалізації у власних інтересах. Правове виховання зміцнює життєву позицію, підвищує громадську активність, загострює почуття непримиримості до негативних явищ життя.
Підкреслюючи значення правової культури учнів, вчителі початкових класі не ставлять перед собою мети озброїти дітей досконалими і повними знаннями чинного законодавства. Досить того, що учнів ознайомлюють з основними принципами законодавства на уроках, виховних заходах і в позаурочний час, вчать керуватись ними у своєму житті, спираючись на глибоку переконаність у їх правильності і необхідності. Таке знайомство краще проходить на практичних заняттях. Наприклад, під час екскурсії по вулицям міста діти знайомляться з правами і обов'язками пішоходів, на зустрічі з працівниками правоохоронних органів дізнаються про наслідки порушень чинного законодавства і про переваги його дотримання, а під час проведення рольових ігор на правову тематику учні ознайомлюються не тільки зі своїми правами і обов'язками, а й вчаться свідомо використовувати отримані знання відповідно до конкретного виду діяльності, правильно користуватися своїми правами, виконувати свої обов'язки в конкретних життєвих ситуаціях.
Неабиякого значення в початковій школі надається залученню учнів до доступної і посильної правоохоронної діяльності з наведення порядку у класі, школі. Починаючи з 1 класу — це чергування по класу, а з 3 класу — по школі, де учні не тільки знайомляться з правами та обов'язками чергового, але й самі виступають в ролі учасників правовиховного процесу. Така робота формує у дітей уміння боротися з антисуспільними явищами, виробляє навички правильної поведінки.
Вчителі початкових класів ставлять собі за мету, щоб за перші 4 роки перебування учня в школі контроль педагогів за поведінкою учнів замінився на самоконтроль і учень набув здатності самостійно керувати своєю поведінкою в рамках існуючих законів. Така здатність досягається не тільки всім перебігом правової роботи, а й самостійною роботою особистості над собою. В цьому процесі по формуванню правової самосвідомості учня важливу роль грає співпраця вчителя і батьків. Тому протягом 4 років початкового навчання вчителі виносять правові питання на розгляд батьківських зборів, засідань батьківських комітетів. Серед таких можна назвати: “Права дитини, гарантовані Конституцією України”; “Відповідальність школи та сім'ї за вихованням дитини”; “Чи є відносини у вашій родині демократичними?”; “Дитина — повноправний член сім'ї” і т.п.. Прикро, але приходиться констатувати той факт, що вчителю інколи приходиться займатися правоосвітньою роботою з батьками, які не повністю усвідомили своїх обов'язків перед дитиною, школою, суспільством.
Важливою умовою успіху правового виховання є продумане планування роботи. Вчителі складають плани, які ґрунтуються на всебічному вивченні, аналізу стану дисципліни і порядку в школі, в класі. При цьому дуже важливо враховувати вік шестирічної дитини, яка більш доступніше сприймати правозначний матеріал у практичних ситуаціях, ніж його теоретичне викладення.
Вирішальну роль у правовому вихованні учнів початкових класів відіграє вчитель, який є зразком точного і неухильного виконання норм законів і своїх обов'язків, прикладом бездоганної поведінки.
Реалізація правового виховання проводиться на уроках і виховних заходах. Для цього застосовуються різні форми та методи правового виховання. Серед найбільш ефективних в початкових класах можна відзначити: бесіди, вікторини, виступи фахівців. Не забувають вчителі і про дієві засоби правового виховання: телебачення, радіомовлення, клуби вихідного дня, газети, стенди, плакати, наочні посібники та інші засоби, які можуть безпосередньо впливати на свідомість дитини. В кожному класі оформлений куточок класу, з якого можна дізнатися, які обов'язки має кожен учень. Наявність стендів, на яких роз'яснюється, що таке державні символи України, хто наші сусіди, який адміністративно-територіальний поділ України, дають можливість першого знайомства з Конституцією України. Але наявність засобів ще не достатня для досягнення кінцевого результату формування правосвідомості. І однією з найефективніших таких форм є урок. Важко назвати такий предмет, де б не було матеріалу для правового виховання. І серед таких хочеться виділити курс “Я у світі”, в якому знайшли відображення актуальні проблеми, які інтегрують елементи знань з різних галузей, включаючи і правознавчу. Суспільнознавчий напрям курсу охоплює знання про людину як складноорганізовану моральну і самооцінну істоту, розкриваючи її взаємодію у сімї, колективі, суспільстві і вивчає правила поведінки людини та її діяльності у природі та соціумі. Цей предмет дає змогу поставити дитину у різноманітні ситуації, де вона може вправлятися у відносинах з різними людьми, адекватно реагувати на вчинки та слова ровесників, батьків, сусідів, чужих людей в рамках існуючих законів. Матеріали цих уроків дозволяють не тільки ознайомити дитину з правилами поведінки і людського спілкування, але і формування її моральні якості, розвивати моральну стійкість до негативних і несприятливих умов, з якими вона може зіткнутись.
Заміна цілей і цінностей сучасної освіти засвідчує потребу у новому розумінні ролі здоров'я і його збереження. Це знайшло відображення в низці документів, які визначають діяльність школи. Так Законом про загальну середню освіту вперше серед завдань школи передбачено таке “виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності”. Ці завдання покладені на нову освітню галузь “Основи здоров'я” і “Фізична культура”. Серед напрямків цього курсу можна виділити і соціально-правовий, де закладається поняття про безпеку життєдіяльності як стану навколишнього середовища, коли ніщо і ніхто не загрожує життю, здоров'ю і добробуту людини. Паралельно з цим вчитель формує прагнення учнів до створення безпеки життєдіяльності не тільки для себе, але й для оточуючих людей і знайомить з наслідками недотримання правил і законів, пов'язаних зі збереженням здоров'я та життя людей.
Курс “Я у світі” продовжує суспільнознавчу складову початкової освіти і спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра, його громадське зростання. Змістове наповнення курсу зосередить учня на усвідомленості суті взаємовідносин людей і суспільства, набутті демократичних цінностей, адекватному випробуванні різноманітних соціальних ролей, засвоєнні еталонів поведінки, а також зумовлює передумови для усвідомленого сприйняття і засвоєння соціальних та морально-правових традицій українського народу.
Правове виховання молодших школярів має два взаємопов'язані між собою аспекти. З одного боку, воно орієнтоване на необхідність дотримання ними правил поведінки, з іншого — дає учням перспективу на майбутнє, учить поважати закон. Ось чому у правовиховній роботі вчителі звертають увагу учнів на ті норми та галузі права, які захищають їх права та законні інтереси. Виходячи з цього, вчителі початкових класів вважають за необхідне познайомити своїх вихованців з двома базовими документами, спрямованими на захист дітей. Це Конституція України та Конвенція про права дитини, прийнята Організацією Об'єднаних Націй, де зазначається, що дитинство — найважливіший самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме у цей період людина потребує найбільшої уваги і захисту. Від ставлення до дітей, розуміння їх проблем, інтересів та потреб, стану охорони дитинства залежить доля кожної людини і розвиток суспільства в цілому. Положення Конвенції зводяться до основних вимог, які повинні забезпечувати права дитини: народження, виживання, захист, забезпечення активної участі в житті суспільства.
Правове виховання в початковій школі тісно пов'язане з моральним, естетичним, етичним та трудовим вихованням. Так моральне виховання готує дітей до сприйняття та засвоєння правових норм, сприятиме формуванню нетерпимості до правопорушень. Є залежність між трудовим вихованням і їхнім ставленням до власності. Успіхи в естетичному вихованні зменшують можливість учинення хуліганських дій, сприятимуть їхньому дбайливому ставленню до природи, пам'яток культури, творів мистецтва.
Отже, правове виховання сприяє соціальній адаптації дитини, інформованості, розвитку інтелекту дитини, правильному відношенню до світу, оточуючих людей, впливає на формування сучасної особистості.
Список використаних джерел та літератури:
1. Державний стандарт початкової загальної освіти// Початкова школа. - 2011 - №7 — 8
2. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи (зі змінами). - Тернопіль: Мандрівець, 2015. 146с.
3. Національна доктрина розвитку освіти України: затв. Указом Президента від 17 квітня 2002р. - № 347// Освіта України. - 2002 — 23 квітн. (№33) — с. 4-6.