Етнокультурний проект « Сезонно-побутові традиції Сіверщини»

Сучасна українська педагогіка повинна значну увагу приділяти вивченню фольклору в початкових класах як засобу реалізації соціокультурної компетенції. Народні твори – є невід`ємною частиною культури кожного народу. Вони відображають тисячолітню історію українського народу, його багаті традиції, духовні цінності, відтворюючи самобутність українців. Вивчення фольклору є доступним для учнів початкових класів. Тому в програмовому матеріалі з предметів «Літературне читання», «Українська мова» представлений дуже широкий спектр жанрів народної творчості.

На жаль шкільні предметні програми не можуть сповна реалізувати необхідний спектр формування соціокультурних компетенцій.

Ще наші пращури підмітили, що залучати дітей до прекрасного, до формування їхніх естетичних смаків треба якомога раніше. Це і мамина колискова, і казки, і дитячі іграшки, ігри, потішки. Щоб розбудити естетичну сферу дитини треба «зробити щеплення» від неестетичного, брутального не забороною, а розкриттям вічної і нетлінної краси духовності і культури нації. Тому українські звичаї, обряди, ремесла і стають засобами формування соціокультурних компетентостей. Народне мистецтво має дуже великий потенціал у виховання сучасної молоді, але використовується не у повній мірі.

Формування соціокультурних компетенцій треба впроваджувати в навчальних закладах. Це дуже корисно для дитини, для її подальшого життя, тому варто базисну роботу провести в початкових класах. Для цього вчителеві треба створити сприятливі умови, підібрати форми, прийоми та методи для формування соціокультурних компетенцій.

Важливим елементом культурної компетентності є етнокультурна компетентність, яка передбачає перш за все ототожнення себе зі своїм народом, розуміння на його традиціях, культурі, історії, географії, літератури, на знання українського фольклору та використанні його у власному житті. Етнокультурна компетенція передбачає не тільки базові знання про культуру свого народу, але й повагу до інших націй, здатність гармонійно співіснувати з людьми різних культур, толерантне ставлення до інших етносів. Але щоб краще зрозуміти іншу культуру, залучитись до світових цінностей потрібно, перш за все, знати культуру своєї нації.

Недарма провідною ідеєю в системі виховання К.Д.Ушинського була народність, що розуміється як самобутність, яка базується на розвитку українців, враховуючи соціальні умови. Тому найбільшим джерелом для цього слугував національний фольклор.

Важливе місце у формуванні етнокультурних компетенцій займає музика, декоративно-прикладне мистецтво. Воно є надзвичайно могутнім засобом виховання, який в той же час може підсилити емоційну й естетичну насолоду сприйняття фольклорного матеріалу.

Одним із дієвих і ефективних форм вивчення фольклору, традицій, культури є, звичайно, виховні заходи.

Разом з викладачами, студентами Глухівського Національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка на чолі з деканом факультету Гречаник Н.І., учнями, батьками 2-Б класу було втілено в життя етнокультурний проект «Сезонні побутово-обрядові свята Сумщини». Першим етапом цього проекту було сплановано і проведено захід «Веснянки, гаївки», який проходив на базі Глухівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1. Учні, ще тоді 1-Б класу, вивчили дитячі народні пісні, відтворили весняні танці «Подоляночка», «Кривий танець» та дитячі потішки «А ми просо сіяли». Викладачі та студенти педагогічного університету виконали весняні пісні, танці. Дуже яскравими номерами стали ті, де було сумісне виконання дітей і студентів. Учні вивчили не тільки дитячі твори, але й познайомились з обрядовими весняними піснями і танцями дорослих.

Доторкнутися до побуту наших предків допомогли майстер-класи місцевих майстрів та майстринь. Надовго закарбуються в пам`яті і в навичках маленьких українців знання по ліпленню з тіста пташок-веснянок, струганню свищиків та мотання ляльок-мотанок. Учні не тільки отримали знання по виготовленню цих предметів, але й на згадку понесли додому традиційні вироби українського народу вироблені власноруч. Уявлення про весняний одяг наших предків 18-19 століть дав показ моделей старовинної одежі, який організували співробітники Глухівського краєзнавчого музею. Діти отримали не тільки змістовну розповідь про культуру одягу українців, але змогли наочно це роздивитися на моделях.

Другим заходом цього проекту на базі Глухівського Національного педагогічного університету стало свято «Щедрівки, колядки, засіванки», яке розкрило тему зимових обрядів та побутових робіт українців. Хоча варто зазначити, що більшість матеріалу було сконцентровано на святах: Різдва Христового, Святі Маланки, святі Василя. Учні, студенти, викладачі університету почергово виконували колядки, щедрівки, новорічні пісні. Особливо велике враження справили пісні у виконанні дітей та дорослих. Стануть у нагоді в подальшому житті малих українців сумісне виконання пісні «Щедрик, щедрик, щедрівочка…» в обробці М.Д.Леонтовича. Діти цікаво продекламували вірші, продемонстрували дитячі гри та міні-вистави, які виконувались на зимові свята: «Коза», «Засівання», «Колядки».

Справжньою родзинкою свята став виступ самобутнього фольклорного ансамблю «Оберіг» села Слоут. Артисти виконували щедрівки і колядки, які збереглися від діда-прадіда. На велику увагу і зацікавленість претендував театральний виступ ансамблю з села Баничі. Артисти віртуозно зіграли Вертеп в місцевій обробці.

Під час цього дійства глядачі ознайомились з сезонними роботами своїх пращурів. Було проведено майстер-класи з валяння вовни, розпису різдвяних пряників, макраме та витинанки. Майстри своєї справи не тільки познайомили присутніх з технікою цих робіт(показ виробів, виставки, мультимедійна презентація), але й навчили дітей власноруч виробляти поробки.

Не залишились осторонь і глядачі свята. Прогалини в національному вихованні старшого покоління ми старались компенсувати не тільки спогляданням за фольклорним дійством, але й організували майстер-клас по вивченню місцевого танцю «Горлиця» . Музичний супровід був організований на музичних інструментах, які використовували наші пращури під час народних гулянь. Крім того всі присутні в залі отримали вичерпну інформацію про музичні інструменти, побачили демонстрацію віртуозного виконання окремих творів.

В 3 класі планується провести захід, присвячений осіннім побутово-сезонним традиціям українців.

Під час таких заходів учні розширили свої знання не тільки про культуру українців, але і вчились виразно декламувати вірші, співати в хорі з дорослими людьми, брали участь у майстер-класах по виготовленню виробів, танцювали, збагатили свою мову новими словами, новими поняттями.

До цих заходів були залучені майбутні вчителі – студенти педагогічного факультету Глухівського Національного університету імені Олександра Довженка. І це не випадково. Бо вже через декілька років вони будуть формувати світогляд маленьких українців. Тому вони познайомились не тільки з фольклором, звичаями, побутом наших прадідів, іграми, але й формами, методами проведення таких заходів. Всі ці знання стануть у нагоді при формуванні етнокультурних компетенцій молодших школярів, поглиблять знання у студентів, пробудять почуття гордості за свій народ, Батьківщину.

Література

1.Мосіяшенко.В. Естетичне виховання – складова педагогічної системи К.Д.Ушинського. Шлях освіти. 2003, №2, с.51-54.

2.Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори. В 2-х т.Т.2. К.:Рад. Школа. 1983.-с.329.